Герої не вмирають...Вони просто йдуть..
Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.
Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому. Гіркі події сьогодення не могли залишити байдужими присутніх на годині пам'яті "Герої не вмирають...Просто йдуть...", яка відбулась у Синівському будинку культури за сприяння директора будинку культури Ірини Коцюбчик та бібліотекаря Наталії Сачук.
Пригадуючи події шестирічної давності було знову дуже болюче поринути у вир подій на Майдані, коли горіли шини,здригалась земля від вибухів, а найгірше - гинули прості люди, Вони були звичайними людьми - науковцями, програмістами, митцями, студентами, вчителями, підприємцями... І всі вони віддали найдорожче - життя, аби ми могли жити у новій, вільній та демократичній державі. Сергій Нігоян, Михайло Жизневський, Юрій Вербицький...Це перші жертви...а за ними ще була сотня...Про їх короткі долі було розказано та продемонстровано список всіх полеглих з коротенькими біографіями.
На заході також було відправлено панахиду за загиблими настоятелем Хресто -Воздвиженського храму с. Синове о.Володимиром Федоровичем. Своє бачення тих подій висловила в.о. старости с. Синове Руслана Гочачко.
Ніякими словами співчуття не повернути тих, хто вже шість років спостерігає за нами з небес. Та і забути не маємо права, бо це наша історія, прикро, що вона скроплена кров'ю мирних людей та прокладає шлях смертями мирного населення. Пам'ятаймо, щоб жити, творити свою історію, мирну історію буття.
