A A A K K K
для людей із порушенням зору
Сереховичівська громада
Волинська область, Ковельський район

Відповідальність за порушення земельного законодавства

Дата: 25.10.2021 09:05
Кількість переглядів: 215

Відповідальність за порушення земельного законодавства

Відповідальність за порушення земельного законодавства - це передбачені законом несприятливі наслідки, яких зазнає особа за порушення приписів земельно-правової норми.

Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію обєктів, що негативно впливають на стан земель;

ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обовязків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

е) знищення межових знаків,пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення;

є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

ж) непроведення рекультивації порушених земель;

з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;

і) відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;

й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок;

к) порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.

Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 211 Земельного кодексу України не дає підстав застосування до порушника відповідальності. Зазначена стаття відсилає до норм цивільного, адміністративного та кримінального законодавства, якими передбачені санкції за вчинення конкретних правопорушень.

Цивільно-правова відповідальність

Цивільно-правова відповідальність застосовується за порушення майнових прав суб’єктів земельних правовідносин. Вона полягає у настанні несприятливих для порушника наслідків, які передбачені договором або законом та задоволенню інтересів потерпілої сторони. Так у  ст. 210 Земельного кодексу України встановлено, що угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду. Тобто зазначена стаття відсилає до норм цивільного права, правил укладання договорів, правових наслідків та відповідальності за порушення встановленого законом порядку.

Стаття 156 Земельного кодексу України встановлює, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:
а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов
язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі;

є) використання земельних ділянок для потреб надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Особливості відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам внаслідок створення чи зміни меж природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, визначаються Законом України «Про природно-заповідний фонд України».

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена главою 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Основний вид стягнення – штраф.

Суб’єктами є громадяни та/або посадові особи.

Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за наступні правопорушення:

псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бурянами (ст. 52);

використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію обєктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень (ст. 53);

самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 53-1);

перекручення даних державного земельного кадастру, а також приховування інформації про стан земель, розміри, кількість земельних ділянок, наявність земель запасу або резервного фонду (ст. 53-2);

зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту (ст. 53-3);

незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (ст. 53-4);

порушення посадовою особою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування встановленого законодавством строку погодження (відмови у погодженні) документації із землеустрою (ст. 53-5);

порушення встановлених законом строків внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, вимагання не передбачених законом документів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та для надання таких відомостей (ст. 53-6);

порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обовязків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

непроведення рекультивації порушених земель (ст. 54);

відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою;

використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (ст. 55);

знищення громадянами межових знаків меж землекористувань (ст. 56).

Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність настає за вчинення кримінального правопорушення (кримінального проступку або злочину) передбачених кримінальним кодексом і є найбільш суровим видом юридичної відповідальності. Особа може каратися штрафом, позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, обмеженням волі або позбавленням волі. За порушення норм земельного права кримінальна відповідальність передбачена розділом VIII Кримінального кодексу України і містить покарання за наступні правопорушення:

забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоровя людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоровя людей чи довкілля (ст. 239);

незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоровя людей чи для довкілля (ст. 239-1);

незаконне заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах (ст. 239-2);

порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоровя людей чи довкілля (ст. 240)

незаконне видобування, збут, придбання, передача, пересилання, перевезення, переробка бурштину (ст. 240-1)

безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту; умисне ухилення від обов’язкової рекультивації земель, порушених внаслідок дослідно-промислової розробки родовищ бурштину чи видобування бурштину на підставі спеціального дозволу на користування надрами, що заподіяло істотну шкоду (ст. 254).

Використання фото та відео малолітньої чи неповнолітньої дитини

Фото та відео, де зображені діти, зазвичай викликають усмішку та піднімають настрій. Такі світлини можна побачити у рекламі та соціальній мережі. Часто ті, хто використовує зображення дітей, не знають або свідомо нехтують положеннями законодавства України. Мова йде про будь яку фотографію чи відео, де зображені неповнолітні.

За загальним правилом статті 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою.

Статтею 307 та 308 Цивільного кодексу України передбачене право фізичної особи на захист свого зображення і заборону його використання без дозволу, для їх реалізації фізична особа повинна мати цивільну дієздатність, що є здатністю своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатністю своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Навіть, якщо дитина або підліток дають вам згоду на фотозйомку, а також на майбутнє використання свого зображення в інформаційному матеріалі, рекламному ролику, розміщенні у соціальній мережі, така може бути нікчемним правочином.

За дитину це роблять її законні представники – батьки, які, відповідно до статті 242 Цивільного кодексу України, є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Йдеться про обох батьків, тобто, якщо вони розлучені, але не позбавлені батьківських прав, відсутність згоди одного з них може призвести до визнання правочину недійсним і вимоги компенсації заподіяної шкоди з боку іншого.

Винятком із загального правила, коли не потрібно отримувати згоду обох батьків, є фото-, відеозйомка дитини у публічних місцях. Згода особи на знімання її на фото, кіно-, теле- чи відеоплівку допускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Однак, якщо повнолітня особа чи батьки малолітньої/неповнолітньої дитини заперечують проти зйомки – її потрібно припинити.

Якщо поширення зображення неповнолітньої або малолітньої особи викликане необхідністю захисту її інтересів (наприклад, оголошення про розшук загубленої дитини) або необхідністю захисту інших осіб (приміром, оголошення про розшук особи, яка підозрюється у вчиненні злочину) згода батьків або законних представників на це не потрібна.

У випадках, коли поширення фотографії особи спрямоване на захист суспільних інтересів, воно є законним, навіть тоді, коли на світлині зображена дитина.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь